Як отримати рецепт на знеболення для паліативних хворих?

Для отримання рецепта на знеболення для паліативних хворих в Україні необхідно дотримуватися наступного порядку:

1. Звернутися до лікаря:

• Сімейний лікар або лікуючий лікар: Це перший крок. Якщо у пацієнта встановлено паліативний статус, лікар встановить діагноз «хронічний біль» та створить електронний рецепт в електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ).
• Для пацієнтів з онкологією: Слід звернутися до лікаря первинної медичної допомоги (сімейний лікар).
• Для пацієнтів з психічними розладами: Слід звернутися до лікаря-психіатра.
• Для всіх інших пацієнтів: Необхідно звернутися за направленням сімейного лікаря до лікаря-спеціаліста, який, у свою чергу, встановить діагноз «хронічний біль» та призначить знеболювальні засоби. Після цього пацієнту знову потрібно звернутися до сімейного лікаря для створення електронного рецепта.
• Мобільна паліативна бригада: Медичні працівники мобільної паліативної бригади також мають право призначати та виписувати рецепти на наркотичні засоби.

2. Виписування рецепта:

• Рецепт може виписати лікар будь-якого закладу охорони здоров'я (комунального, приватного, або лікар-ФОП), головне – наявність ліцензії на медичну практику.
• Здебільшого, рецепт буде електронним. Однак, на окупованих територіях та в зоні бойових дій лікар може виписати як електронний, так і паперовий рецепт, і він буде дійсним в аптеці.
• Термін дії рецепта:30 днів з дати виписування. Для паліативних хворих в одному рецепті може бути зазначена кількість препарату, достатня для 15-денного курсу лікування (для звичайних хворих – 10-денного).
• Якщо кількість діючої речовини на рецепті перевищує затверджені норми, лікар має зробити позначку «Хронічно хворому» та додатково засвідчити її підписом та печаткою.
• Для наркотичних (психотропних) лікарських засобів, виписаних безоплатно чи на пільгових умовах, додатково до електронного рецепта виписується рецепт на бланку ф-3.

3. Отримання ліків в аптеці:

• З рецептом можна звернутися в будь-яку аптеку, яка має договір з НСЗУ (Національна служба здоров'я України). Такі аптеки зазвичай мають наліпку «Доступні ліки».
• Працівник аптеки запропонує наявні препарати з необхідною діючою речовиною.
• Фармацевт має поінформувати пацієнта, які анальгетики є повністю безоплатними, а за які потрібно доплатити (в рамках програми «Доступні ліки»).

Важливо:

• Паліативні пацієнти з встановленим основним діагнозом, паліативним статусом та діагнозом «хронічний біль» можуть отримувати знеболювальні за програмою «Доступні ліки» безоплатно або з невеликою доплатою. До цієї програми включено шість препаратів Морфіну в таблетках.
• Для отримання додаткової інформації щодо аптек, які відпускають ліки за програмою реімбурсації, можна звернутися за телефоном контакт-центру НСЗУ 16-77, скористатися дашбордом на сайті НСЗУ або чат-ботом «Спитай Гриця».

Загальні принципи фармакотерапії болю (за рекомендаціями ВООЗ):

1. Призначайте лікарські засоби перорально, якщо це можливо. Якщо ні (через нудоту, блювання, порушення ковтання) – підшкірно або черезшкірно.
2. При постійному больовому синдромі – регулярний прийом лікарських засобів, а не лише у разі посилення болю. Також має бути забезпечений препарат з негайним вивільненням для проривного болю.
3. Застосовуйте лікарські засоби відповідно до анальгетичної драбини: при незначному болю починають з парацетамолу або НПЗЗ, потім переходять до слабких, а потім до сильних опіоїдів, якщо біль не контролюється.

Сімейний лікар відіграє ключову роль у паліативній допомозі на первинному рівні. Він:

1. Встановлює діагноз хронічного болю та паліативний статус пацієнта.
2. Призначає та виписує рецепти на знеболювальні препарати, включаючи наркотичні анальгетики, забезпечуючи їх доступність через програму «Доступні ліки».
3. Проводить моніторинг стану пацієнта та ефективності лікування.
4. Визначає показання для направлення до мобільної паліативної бригади або до закладу стаціонарної паліативної допомоги (хоспісу).
5. Підтримує зв'язок з пацієнтом та його родиною, надаючи їм необхідну інформацію та підтримку.